У різних народів були свої методи запису музики. На Русі для записи музики придумали гаки: У Стародавній Греції нотами служили літери: У Григоріанській музиці склалася спеціальна система запису звуків – невма. Невми передавали лише музичний напрямок твору і точна висота звуку не вказувалася.
У давньої Русі різновидом неодмінної нотації була гакова нотація. На початку XI століття невми стали записувати на (горизонтальних) лінійках і з-поміж них. Введення двох таких лінійок – червоної та жовтої – традиційно приписують італійському вченому першої половини XI століття Гвідо Аретінському.
До нот у європейській музиці використовувалися особливі знаки – невми. Сучасна музична нотація перегукується з працями Гвідо д'Ареццо першої половини XI століття, який почав записувати ноти на чотирилінійному нотному стані.