У медичному трактаті Тибету «Чжуд-Ши» написано, що придушення позіхання призводить до притуплення органів почуттів, тяжкості в голові і здеревіння потилиці. У важких випадках загрожують біль у серці, набряки та втрата розуму.
По суті, позіхання – це реакція на кисневе голодування, глибокий затяжний вдих, який насичує мозок киснем. Після безсонної ночі чи з ранку ми позіхаємо з тієї ж причини, що й у задушливій кімнаті — щоб не заснути, потрібна різка притока кисню.
Позіхання – захисний механізм нашого організму, що розвинувся в ході еволюції, допомагає охолоджувати мозок і рятує його від перегрівання.