Піднімаючись, магма втрачає гази і пари води і перетворюється на лаву – магму, збіднену газами. На відміну від шипучих напоїв, гази, що виділяються при виверженні вулкана, є горючими, тому вони спалахують і вибухають у жерлі вулкана.
Магма (др. -грец. μάγμα – "місиво, густа мазь") – розплавлена маса під твердою земною корою. Природний, найчастіше силікатний, розпечений, рідкий розплав, що виникає в земній корі або у верхній мантії, на великих глибинах, і при охолодженні формує магматичні гірські породи.
Утворюється магма за рахунок танення кори або мантії за різних тектонічних умов. Виділяють 4 основні типи магми: ультрамафіт (пікритик), мафік (базальтова), андезит (середня) та фельсик (ріоліт). Один від одного вони відрізняються не тільки місцем утворення магматичних вогнищ, а й температурою і в'язкістю.
Виверження вулка́на — процес викиду вулканом на земну поверхню розжарених уламків, попелу, вилив магми, яка, вилившись на поверхню, стає лавою. Виверження вулкана можуть тривати від кількох годин до багатьох років.