Árcus branchiáles seu arcus visceráles) парні дугоподібні хрящові пластинки зябрового скелета безщелепних і риб, а також зародків чотирилапих (У тому числі людини). Частина вісцерального скелета хребетних, кісткові чи хрящові утворення, що розвиваються у стінці глотки між ковтковими кишенями.
У щелепноротих зяброві пелюстки розвиваються назовні від скелета. Зяброві дуги розчленовуються на 4 рухомо з'єднаних між собою елемента (рис. 2, а). Рухливість зябрових дуг посилює дихальну функцію зябер та одночасно дає деяку можливість утримувати їжу в ротовій порожнині.
Зяброві дуги Вони помітні на передній поверхні шиї ембріона у вигляді валикоподібних піднесень, відокремлених один від одного зсередини зябровими кишенями, а зовні – зябровими щілинами. Перші дві дуги називають вісцеральними дугами: їх розвиваються кістки вісцерального черепа.
2 зяброва дуга (Під'язична): Стрім, шиловидний відросток скроневої кістки, малі роги і частина тіла під'язикової кістки, ligamentum stylohyoideum, лицьовий нерв (VII пара черепних нервів).