Ендоплазматична мережа Ендоплазматична мережа (біол.), внутрішньоклітинний органоїд, представлений системою плоских цистерн, канальців та бульбашок, обмежених мембранами; забезпечує головним чином пересування речовин з навколишнього середовища в цитоплазму та між внутрішньоклітинними структурами.
Ендоплазматична мережа (ЕПС, ендоплазматичний ретикулум) – складна ультрамікроскопічна, дуже розгалужена, взаємопов'язана система мембран, яка більш менш рівномірно пронизує масу цитоплазми всіх еукаріотичних клітин.
Основною функцією гладкою ендоплазматичної мережі є синтез ліпідів (жирів). Наприклад, ЕПС епітелію кишечника синтезує їх із жирних кислот та гліцеролу, що всмоктуються з кишечника. Потім ліпіди потрапляють у комплекс Гольджі.
Шорсткий ЕР [ШЕР (rER)] (1) – місце активного біосинтезу білків. Саме тут синтезуються білки, які функціонуватимуть у складі мембран, лізосом або секретуватимуться з клітини. Інші білки синтезуються в цитоплазмі на рибосомах, не пов'язаних із мембранами ЕР.