Напередодні свята люди упорядковували житло, розплачувалися з боргами, мирилися з усіма, з ким були в сварці. Бо, як стверджували старі, коли Нооруз входить до їхніх домівок, всі хвороби та невдачі повинні обходити їх стороною.
Новруз, також Навруз (від перс. نوروز «новий день»; також Міжнародний день Навруз; 21 березня) та Науриз — свято приходу весни за астрономічним сонячним календарем у іранських та тюркських народів. Новруз є національною традицією, яка не має прямого відношення до ісламських звичаїв.
Нооруз, а також Навруз – свято приходу весни за астрономічним сонячним календарем у іранських та тюркських народів. Походження цього свята сягає своїм корінням в дописьмову епоху історії людства – VI-IV століттях до н.
Головне таїнство відбувається у ніч на 21 березня. Цей час для приготування головної ритуальної страви із ростів пшениці – сумаляка. За величезним казаном збирається вся махалья, в основному жінки: сідають у коло, співають пісні, веселяться, кожна в очікуванні своєї черги помішувати сумаляк.