Інваліди були різними. Колишніх фронтовиків без ніг, які пересувалися на спеціальному колісному майданчику, вдячні радянські громадяни прозвали «танкістами». А інвалідів у важчому становищі без рук та без ніг ласкаво назвали «самовари».
Найвідомішим у СРСР став Дім інвалідів війни та праці на острові Валаам, відкритий у будинках Спасо-Преображенського монастиря. Саме тут було ціле відділення для "самоварів– так дещо цинічно в той час називали людей, які втратили обидві руки та ноги.
Не рідкість на наших вулицях були і «самовари» – так називали інвалідів без рук та ніг, яких вивозили на ринок родичі або зовсім сторонні люди з тією ж метою – жебракування.