СЕМІБОЯРЩИНА (1610 – 1613) Після повалення Василя Шуйського владу захопили сім знатних бояр. До складу цієї групи входили Федір Мстиславський, Іван Воротинський, Василь Голіцин, Федір Шереметєв, Іван Романов, Андрій Трубецькой, Борис Ликов. Очолив боярство князь Мстиславський.
17 (27) серпня 1610 р. Семибоярщина уклала з польським гетьманом С. Жолкевським, який стояв під Москвою, договір, згідно з яким російською царем зізнавався син польського короля Сигізмунда ІІІ – королевич Владислав.
17(27) серпня 1610 р. поляки дали згоду уряду Семибоярщини підписати договір. Згідно з ним, правителем Семибоярщини російським царем зізнавався син польського короля Сигізмунда ІІІ – королевич Владислав, який закликався на російський престол.
Причиною початку семибоярщини послужило поразка військ Василя Шуйського і запрошених ним за Виборзьким договором союзних шведських військ Якоба Делагарді, понесене від військ Речі Посполитої в битві при Клушино 24 червня (4 липня) 1610 року і насильницьке усунення царя Василя Шуйського.