Перші експериментальні каркасно-панельні будинки Москві стали вводитися до ладу 1948 року. Першим був будинок на Соколиній горі (пр. Будьонного, 43).
Насправді такими, якими ми їх знаємо, їх придумав французький архітектор Ле Корбюзьє. Згідно з власною таблицею розрахунків, яку він склав, відштовхуючись від пропорцій і зростання, було вирішено, що стелі 2,5 м це зручно. Автором проекту в СРСР виступив інженер-будівельник Лагутенко Валерій Павлович.
Головне відмінність брежнювання від хрущовки – поява ізольованих кімнат у дво-, три- та чотирикімнатних квартирах. Загалом можна знайти близько 40 брежнєвських планувань. Висота таких будинків спочатку була 8 та 9 поверхів, після стали будувати будинки на 5 поверхів, а також 17 та 14 поверхів.
Якщо сталінки славляться великими площами, просторістю, наприклад, хрущовки проектувалися маленької площі (30-35 кв. м), з низькими стелями (2,5 м), поєднаними санвузлами та крихітними кухнями. На одному поверсі будували щонайменше чотири квартири.