Нині молотьбу виконують переважно комбайнами чи молотилками, у полі чи току. До появи комбайнів обмолот здійснювався вручну за допомогою ланцюгів у спеціальних приміщеннях, клунях. Заповнена снопами клуня називалася овин. Також слово вживається для позначення періоду часу обмолоту.
Мотивація цих імен зрозуміла: знаряддя, яким молотять снопи, вибиваючи зерна, називають молотилом чи молотилкою. Аналогічно утворені слова точила і точила – те, чим точать.
Молотили зерно дерев'яними ланцюгами – пригузами. Ручка пригузу виготовлялася з ялинки, а било (робоча частина) з берези. З'єднувалися вони двома пасами з сиром'ятної шкіри. Снопи укладали на підлозі два ряди колоссями один до одного.